КОЛЮЧИЙ, а, е. 1. Який може колоти і колотися (у 1 знач.).
ЗЛОПАМ’ЯТНИЙ, а, е. Який довго пам’ятає заподіяні йому ким-небудь зло, образу.
ПО-ЧЕСЬКИ, присл. Те саме, що по-чеському. До містка під’їжджає майданець.
кинути
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
|---|---|---|
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | киньмо | |
| 2 особа | кинь | киньте |
ВІДМІНОК, ЧОЛ. РІД, ЖІН. РІД, СЕР. РІД, МНОЖИНА. Називний, колючий, колюча, колюче, колючі. Родовий, колючого, колючої, колючого, колючих.
Ю · Я. колючка. Тлумачення із “Словника української мови”*. КОЛЮЧКА, и, ж. 1. розм. Будь-яке невелике колюче вістря. [Савка:] Я тобі правду кажу: оце упав би на …
Ю. Апостроф пишеться після Б перед я, ю, є, ї: гороб’ятко, б’ють, б’є, об’єкт, об’єм. 1. Прочитай. Випиши слова з апострофом після Б. В’яжу, б’ють, реп’ях …
Апостроф пишеться після твердих приголосних звуків б, п, в, м, ф, р перед я, ю, е, які позначають по два звуки: [йа], [йу], [йе], [йі]. Наприклад, сім’я [сімйа] …