Тютюнопалíння (або куріння) — набута шкідлива звичка вдихання диму тліючого висушеного листя тютюну. Найважливішим компонентом тютюнового диму є нікотин.
В Біблії не говориться конкретно про паління.
Французький посол у Португалії Жан Ніко Вільман привіз з Іспанії нюхальний тютюн у Париж. Жан Ніко французькій королеві Катерині Медичі запропонував тютюн як лікарський засіб від головного болю (саме звідси виникло слово «нікотин»).
🚬 Пам’ятаймо: хоч в українській мові слова “курити” та “палити” є синонімами, на позначення дії, яку виконує курець, мовознавці радять вживати вислів “курити”, а не “палити”.
КУРІННЯ, я, с. 1. Дія за знач. курити1 1. – Він мені, доню, віку вкоротив на тридцять літ отим курінням (Збан., Морська чайка, 1959, 27); – Ні, …
1. перех. і без додатка. Вдихати й видихати дим якої-небудь речовини, переважно тютюну. · 2. перех. і неперех. Спалюючи певні речовини, наповнювати приміщення …
ку́ри́ти «палити (люльку, цигарку тощо); димити; підіймати пил; мести (про сніг); одержувати способом перегонки (горілку, смолу); [коптити Ж]» ; hyrr «вогонь» …
Куріння – те, що відбувається з цигаркою, люлькою, тютюном. Паливо тліє та виділяє дим – курить. Тому курець запалив цигарку, покурив та викину …