попросіть пацієнта лягти та розслабити м’язи; щоб зробити укол у сідницю, подумки розділіть її на чотири квадрати та виберіть для ін’єкції верхній крайній квадрат — так ви не зачепите сідничний м’яз; укол самому собі потрібно робити не в сідницю, а в зовнішню частину стегна.
Якщо неправильно зробити укол у сідницю, може утворитися невелика гематома (синяк) або шишка з набряком. У такому випадку завжди можна викликати додому професійну медсестру або відправитися в найближчу клініку.
Візьміть шприц голкою перпендикулярно до шкіри. Одним рухом введіть голку під кутом 90о, глибина введення не повинна перевищувати 2/3 голки. Повільно введіть ліки, не поспішайте, намагайтеся не рухати голку. Можна тримати шприц однією рукою, а іншою – тиснути на поршень.
Внутрішньом’язеві ін’єкції застосовують у тих випадках, коли прийом препарату перорально – неможливий, або ж якщо необхідно прискорити процес всмоктування речовини (оральні форми лікарських засобів починають діяти тільки через 30–40 хвилин, а внутрішньом’язевий укол – вже через 10–15).