дити́на
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| називний | дити́на | ді́ти, дитини |
| родовий | дити́ни | діте́й |
| давальний | дити́ні | ді́тям |
| знахідний | дити́ну | діте́й, дитини, діти |
приміськи́й
| відмінок | чол. р. | жін. р. |
|---|---|---|
| називний | приміськи́й | приміська́ |
| родовий | примісько́го | примісько́ї |
| давальний | примісько́му | приміські́й |
| знахідний | приміськи́й, примісько́го | приміську́ |
🫶 Дітки, дітлахи, малеча, небожата, дітвора — скільки ж синонімів до слова «діти» існує в нашій рідній мові. 🌴 Ми можемо доповнити синонімічний ряд — наші маленькі гості.
ді́ти
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| називний | — | ді́ти |
| родовий | — | діте́й |
| давальний | — | ді́тям |
| знахідний | — | діте́й |
дітей. Давальний, дитині, дітям. Знахідний, дитину, дітей. Орудний, дитиною, дітьми. Місцевий, на/у дитині, на/у дітях. Кличний, дитино, діти. ВІДМІНОК, ОДНИНА …
дити́на ; називний, дити́на, ді́ти, дитини ; родовий, дити́ни, діте́й ; давальний, дити́ні, ді́тям ; знахідний, дити́ну, діте́й, дитини, діти ; орудний, дити́ною, ді́тьми.
ДИТИНА, и, ж. (мн. діти, ей). 1. Маленька дівчинка або маленький хлопчик. Сільська дитина росла серед природи (Коцюб., III, 1955,26); Для дитини світ кінчається …
У цьому віці діти важливо використовувати більш нейтральні звертання: юначе, хлопче, друже, дівчинко, паняночко. Зменшувальні форми також …