Дванадцять типів акцентуацій було виділено Карлом Леонгардом. За своїм походженням вони мають різну локалізацію. До природних утворень Леонгард відносив такі типи темпераменту: гіпертимний (Г) — прагнення до діяльності (тобто, до активності), гонитва за переживаннями, оптимізм, орієнтація на удачу, авантюризм
Існують чотири основні типи темпераменту: сангвінік, меланхолік, холерик та флегматик. Кожен з них відповідає певним поведінковим характеристикам, що робить його унікальним, але водночас важливим для розуміння людської природи.
Акцентуйовані особистості – це не хворі люди, це здорові індивіди зі своїми індивідуальними особливостями. На питання про межі, які відділяють акцентуантів від психопатів та неакцентуантів, він не дає чіткої відповіді[1]. К. Леонгард виділив 12 типів акцентуацій характеру.
Явна акцентуація — крайній варіант норми. Акцентуйовані риси характеру досить виражені протягом усього життя. Компенсації не відбувається навіть при відсутності психічних травм; Прихована акцентуація — звичайний варіант норми.
Характеристика типів акцентуації. 1. Гіпертимний. Люди характеризуються надмірною контактністю, балакучістю, виразністю жестів і міміки.
АКЦЕНТУАЦІЯ ХАРАКТЕРУ — надмірна вираженість окремих рис характеру та їх комбінацій, що становить крайні варіанти психічної норми, які межують із психопатіями.
Типи акцентуацій характеру за К. Леонгардом: гіпертимний, лабільний, екзальтований, емотивний, тривожний, педантичний, збудливий, демонстративний, ригідний, ди …
Тип акцентуації. Особливості спілкування і поведінки. Риси, привабливі для співрозмовників ; Дистимічний. Постійно знижений настрій, смуток, замкнутість, …