Аспірація (фізіологія) — проникнення сторонніх речовин у дихальні шляхи під час вдиху. Аспірація (медицина) — відсмоктування рідини або повітря, скупчених внаслідок різних захворювань у якій-небудь порожнині тіла.
Аспіраційний пневмоніт визначається як стан, спричинений макроаспірацією токсичних рідин, який проявляється негайною гіпоксемією, лихоманкою, тахікардією та змінами на рентгенограмі грудної клітки.
ЦНС. Аспіраційний синдром – це патологія, яка проявляєть- ся респіраторним дистрес-синдромом, який характери- зується обструкцією дихальних шляхів внаслідок попа- дання в трахео-бронхіальне дерево плода навколоплі- дних вод.
Асфі́ксія, також яду́ха, заду́ха (грец. α — «не» і σφυγμος — «биття серця») — патологічний процес, синдром з гострим перебігом, що виникає через недостатність кисню в крові та тканинах, коли в організмі накопичується вуглекислий газ.
АСПІРАЦІЙНИЙ, -а, -е. Прикм. до аспірація. // Стос. до аспірації. Додати тлумачення.
Аспіраційна біопсія ендометрію – сучасний метод діагностики, який прийшов на зміну так званому діагностичному вишкрібанню. Діагностичне вишкрібання – це метод, …
Отже, аспірація – це локалізація та видалення шкідливих дрібних сухих речовин (пилу, стружки, тирси та ін.) з робочої зони методом засмоктування їх із потоком …
Аспіраційна пневмонія — це інфекційне захворювання, спричинюване мікроорганізмами аспірованого орофарингеального секрету. Водночас хімічний …