Цехом називають виробниче приміщення або окрему споруду, оснащене верстатами, іншим обладнанням; виробничий підрозділ заводів і фабрик, що виконує певну функцію або випускає певну категорію продукції, рідше — невелике самостійне виробниче підприємство. Цех подрібнення корисних копалин.
Цехи́ (від нім. Zech) — закриті корпоративні спілки, що складалися з членів, приналежних до одного або кількох зближених ремісничих фахів, поширені в містах Західної Європи починаючи з XI—XII століття.
цеха
| ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
|---|---|---|
| Називний | цеха | цехи |
| Родовий | цехи | цех |
| Давальний | цесі | цехам |
| Знахідний | цеху | цехи |
У своєму мовленні ми користуємося словами, з яких складаємо речення, що утворюють зв’язне висловлювання. Використовуючи слова, ми орієнтуємося на їх значення. Лексичне значення слова — це те поняття, той зміст, який вклали в слово люди.
ЦЕХ, у, місц. в. у цеху, ч. 1. Об’єднання ремісників однієї або близьких спеціальностей за феодалізму, яке являло собою замкнуту корпорацію, що …
Цех (пол. сесh зі старонім. zёсh — об’єднання): 1. В епоху феодалізму — об’єднання ремісників міст (однієї або близьких спеціальностей); замкнута корпорація …
ЦЕХ, у, місц. в. у цеху, ч. 1. Об’єднання ремісників однієї або близьких спеціальностей за феодалізму, яке являло собою замкнуту корпорацію, що …
Цехи́ (нім. Zeche, також Zünfte, однина Zunft) — закриті корпоративні спілки, що складалися з членів, приналежних до одного або кількох зближених ремісничих …